Рани — це пошкодження тканин, спричинені механічним впливом, що супрово­джується порушенням цілісності шкірних покривів та слизових оболонок. Залежно від типу травми та предмета, яким завдано поранення, розрізняють різані, колоті, рублені рани тощо.

    Дрібні поверхневі рани зазвичай супроводжуються капілярною кровотечею, яка зу­пиняється самостійно чи після накладання щільної пов'язки. Глибокі рани можуть спри­чинити інтенсивну кровотечу (венозну чи артеріальну), що загрожує життю потерпілого.

      Перебіг ранового процесу залежить від типу і розміру рани, локалізації та сту­пеня її інфікування. При незначному інфікуванні рана може загоїтися шляхом первин­ного натягу. Через 1-2 доби зменшуються больові відчуття. Через 3-4 доби зникають набряк і почервоніння шкірних покривів навколо рани. У разі розвитку запального процесу посилюється біль, з'являється набряк та почервоніння шкірних покривів на­вколо рани, у потерпілого може підвищитись температура.

     Будь-яке пошкодження шкірних покривів може зумовити розвиток запального процесу, а також правця. Тому навіть найдрібнішу рану необхідно обробляти анти­септичними засобами.

Щоб попередити інфікування, дрібні рани слід обробити, виконавши такі дії:

• за необхідності звільнити поранену ділянку від одягу;
• ретельно вимити руки водою з милом, одягнути одноразові гумові рукавички;
• промити рану 3%-вим розчином перекису водню чи мірамістином; якщо рана неглибока, але забруднена, бажано промити її теплою водою з милом;
• обробити краї рани 2%-вим спиртовим розчином брильянтового зеленого чи 5%-вим спиртовим розчином йоду;
• заклеїти оброблену рану бактерицидним лейкопластиром чи накласти анти­септичну пов'язку (необхідно слідкувати, щоб ця пов'язка не забруднювалась і не промокала).

        Якщо під час оброблення дрібної рани поновилася кровотеча, слід знову наклас­ти щільну пов'язку, допоки кровотеча не зупиниться. Змінювати її лише за необхіднос­ті: у разі її намокання чи забруднення.

      Не варто самостійно обробляти рани з високим ризиком інфікування (напри­клад, забруднені садни, глибокі колоті рани тощо). Варто звернутися до медичного за­кладу, де проведуть правильне та безпечне оброблення рани.

   Дрібні садни можна обробити за допомогою пов'язок з рідкими антисептиками (фурациліном, йодопіроном, хлоргексидином тощо) чи маззю на основі поліетиленгліколю.

  Мазі з антибіотиками не слід використовувати для оброблення глибоких ран, оскільки це порушує відтік вмісту рани.

   Концентровані дезінфікуючі засоби можна використовувати лише для знезара­ження непошкодженої шкіри навколо рани. Оскільки такі речовини найчастіше міс­тять йод, це може спричинити алергічну реакцію.