Перша долікарська допомога при обмороженні


При підозрі на обмороження потерпілого необхідно доставити у тепле, опалюване приміщення. Обережно зняти мокрий одяг і взуття. Якщо взуття не знімається — його слід розрізати.

Важливо не допустити швидкого зігрівання пошкоджених ділянок тіла. Пони­ження температури у тканинах супроводжується порушенням кровопостачання через різке уповільнення кровотоку в капілярах. Відновлювати життєдіяльність клітин без поновлення кровотоку є небезпечним через те, що обмін речовин у клітині повністю відновлюється, проте не постачається кисень і не виводяться продукти метаболізму. Як наслідок — клітина гине через відсутність кисню і накопичення продуктів обміну, що спричинює появу некрозу тканин навіть при легких ступенях обмороження.

Найбільш ефективний і безпечний спосіб зігріти обморожену ділянку та віднови­ти у ній кровообіг — теплові ванни. Обморожену ділянку тіла занурюють у теплу воду. Упродовж 20-30 хвилин температуру води поступово підвищують від 20 °С до 40 °С, доки обморожена ділянка не порожевіє та не потепліє.

Після теплової ванни (або іншого зігрівання) пошкоджені ділянки тіла необхідно ретельно висушити. На обморожену поверхню накласти септичну теплоізолювальну пов'язку. Не можна змащувати пошкоджені ділянки жиром чи мазями, оскільки це іс­тотно ускладнює подальше оброблення.

     Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, тому що такі заходи лише посилюють охолодження, а на шкірі з'являються мікротравми, що створює сприятли­ві умови для розвитку інфекційного процесу, а надалі — для гнійних уражень м'яких тканин. Легкий масаж і розтирання можливі при І ступені обмороження. При обморо­женнях II, III, і IV ступенів це може призвести до травм судин, що збільшує небезпеку їх тромбозу і глибинного пошкодження тканин.

Велике значення при наданні першої долікарської допомоги мають заходи щодо за­гального зігрівання потерпілого, зокрема пиття теплих напоїв (чай, молоко). Зазвичай при обмороженнях І ступеня таких процедур достатньо. Якщо колір і чутливість шкіри відновлюються, потерпілий не відчуває болю, то подальше лікування йому не потрібне.

Якщо зберігається блідість обмороженої ділянки, місцеве пониження температу­ри, анестезія чи біль, необхідно терміново доставити потерпілого до лікарні, оскіль­ки такі симптоми вказують на глибоке обмороження м'яких тканин. Якщо перша допо­мога не була надана до прибуття санітарного транспорту, її необхідно надати під час транспортування.

Рекомендації щодо профілактики обморожень у холодну пору року:

Ø     носити головний убір і одяг з шерсті чи хутра, які залишають повітряний про­шарок між тілом та одягом;

Ø     закривати частини тіла, які найчастіше травмуються при обмороженні (пальці рук і ніг, вуха, ніс);

Ø     пити більше теплих напоїв, що поліпшує терморегуляцію організму;

Ø     дозувати тривалість прогулянок.