Поліомієліт (поліо) — гостра інфекційна хвороба, яка спричиняє інвалідність і є небезпечною для життя. Її зумовлює поліовірус. Поліовірус передається від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше — через брудні руки, інфіковану їжу, воду, — та розмножується в кишківнику. Поліовірус також може залишатися на іграшках та побутових речах, які контактували зі слиною та калом інфікованих людей.

Хворіють на поліомієліт невакциновані діти й дорослі, та найбільший ризик мають малюки віком до п’яти років, тому вакцина від поліо — у числі тих, які діти отримують у перші місяці життя відповідно до Національного календаря щеплень.

Симптоми поліомієліту

Від моменту зараження до появи перших симптомів поліомієліту минає від 2 до 35 діб. Інфікована людина може поширювати вірус одразу після появи симптомів та ще протягом двох тижнів. Проте й ті, хто має безсимптомний перебіг хвороби, так само можуть інфікувати інших.

У частини інфікованих хвороба минає безсимптомно. Приблизно у 25 % випадків інфікування поліо людина впродовж кількох днів має грипоподібні симптоми: лихоманку, втому, нудоту, біль у горлі та животі, головний біль. Проте в частини людей із поліовірусною інфекцією розвиваються інші, більш серйозні, симптоми, які можуть свідчити про ураження поліовірусом головного та спинного мозку:

  -  відчуття поколювання в ногах;

 -   запалення оболонок спинного або головного мозку (цей симптом має приблизно 1 з 25 людей із поліо);

  -  неможливість рухати частинами тіла (повний або частковий параліч);

-    слабкість у руках, ногах або одразу в усіх кінцівках (спостерігається приблизно в 1 з 200 людей із поліовірусною інфекцією).

Уражені хворобою нерви і м’язи не відновлюються.

Параліч — найважчий симптом, пов’язаний із поліомієлітом, оскільки він може призвести до постійної інвалідності та смерті. 2–10 % людей, які страждають паралічем від поліовірусної інфекції, помирають, оскільки вірус вражає дихальні м’язи.

Після одужання може розвиватися пост-поліомієлітний синдром: діти, які, здається, повністю вилікувалися, можуть відчувати нові м’язові болі, слабкість або параліч у дорослому віці, через десятки років після первинного захворювання.

Єдиний спосіб убезпечитися від наслідків хвороби — це вакцинація, оскільки специфічного лікування не існує.

Вакцинація від поліомієліту

Є два типи безпечних та ефективних вакцин від поліо: інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ), яку вводять ін’єкційно, та оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) — краплі, які крапають у рот. Обидві захищають від інфікування поліомієлітом, проте ОПВ забезпечує захист і від безсимптомного носійства.