Перша долікарська допомога при ураженні електричним струмом


Дія електричного струму спричинює місцеві і загальні порушення в організмі. Залежно від стану потерпілого (ступінь вологості шкіри, втома, виснаження тощо), сили і напруги струму місцевими проявами можуть бути втрата чутливості, опіки тканин у місцях виходу і входу електричного струму, глибокі опіки шкіри; загаль­ними проявами — запаморочення, судоми, зомління, послаблення серцевої діяль­ності, непритомність, короткочасна втрата пам'яті, головний біль тощо.

Насамперед необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму. При цьому бажано вимкнути електроенергію у приміщенні. Якщо з якоїсь причини це зробити неможливо, спробуйте звільнити потерпілого від дії електричного струму, використовуючи сухий одяг чи мотузки, шкіряні або гумові рукавички тощо.

Необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу.

Після того, як дію електричного струму припинено, потерпілого необхідно покласти у горизонтальне положення. У разі загальних проявів ураження по­терпілого необхідно заспокоїти, дати болезаспокійливі ліки (0,25 г амідопірину, 0,25 г анальгіну), заспокійливі (настоянка валеріани, мікстура Бехтерева). На опі­кову рану накласти пов'язку, змочену розчином фурациліну (1:1000).

Необхідно пам'ятати, що загальний стан потерпілого може різко погіршитися у найближчі години після травми: виникають порушення кровопостачання серце­вого м'яза (стенокардія, інфаркт міокарду), з'являються ознаки повторного шоку тощо. Подібні явища іноді спостерігають у потерпілого з найлегшими загальними проявами (головний біль, загальна слабкість).

При тяжких загальних проявах ураження електричним струмом, що супро­воджуються розладами чи зупинкою дихання, розвитком летаргії, слід почати не­гайно робити штучне дихання і зовнішній (непрямий) масаж серця, доки потерпі­лий не опритомніє.

Якщо серце працює, штучне дихання швидко поліпшить стан потерпілого, шкірні покриви набудуть природнього забарвлення, з'явиться пульс, артеріальний тиск. Найефективніше штучне дихання рот у рот (16-20 видихів на хвилину). Най­зручніше його проводити за допомогою трубки чи повітропроводу.

У разі зупинки серця необхідно негайно провести штучне дихання і зовнішній масаж серця з частотою 50-70 натиснень на грудну клітину за хвилину. Про ефективність масажу свідчить поява пульсу у сонних артеріях. При поєднан­ні штучного дихання і масажу після кожного вдування повітря у легені необхідно робити 5 або 6 натиснень на ділянку серця під час видиху. Масаж серця і штучне дихання рекомендовано продовжувати до повного відновлення функцій організму чи появи виражених ознак смерті.

За можливості штучне дихання потрібно поєднувати з введенням серцевих лікарських засобів. Після того як потерпілий опритомніє, його необхідно напоїти водою, чаєм, компотом (але не кавою), укрити.

При опіку І ступеня потерпілого необхідно заспокоїти, дати йому випити теплого чаю, настоянки валеріани й анальгін, на опікову рану накласти пов'язку, змочену розчином фурациліну (1:1000).

При опіку II ступеня вибір заходів першої долікарської допомоги залежить від стану гемодинаміки (сукупності процесів руху крові у серцево-судинній сис­темі). Якщо у потерпілого немає артеріальної гіпотензії й аритмії, проводять такі самі заходи, як і при опіках І ступеня, однак усі лікарські засоби вводять внутрішньом'язово (50%-вий розчин анальгіну з розрахунку ОД мл на рік жит­тя у поєднанні з 2,5%-вим розчином піпольфену чи 2%-вим розчином супрастина з розрахунку 0,1 мл на рік життя).

При опіках III і IV ступенів проводять первинну реанімацію у стандартній послідовності: звільнення верхніх дихальних шляхів і підтримка їх вільної прохід­ності, штучна вентиляція легень, закритий масаж серця. У такому разі потерпілого обов'язково госпіталізують у хірургічне відділення лікарні.

При судомному синдромі рекомендовано внутрішньом'язово вводити діазе-пам (седуксен) з розрахунку 0,3-0,5 мг на кг маси тіла.