Людство, зокрема українці, упритул наблизилися до загрози ядерного удару.

За ядерного удару є не лише зовнішнє, а й внутрішнє опромінення. Воно залежить від продуктів харчування та напоїв, які вживає людина.

Харчування може мати непряму протирадіаційну дію (підвищувати стійкість організму до радіації) та пряму (знижувати дозу внутрішнього опромінення).

Уникайте розмов про ядерний удар, якщо дитина сама не ставить запитань, і ви впевнені, що вона не цікавиться цією темою. Якщо цікавиться, але тому що всі довкола про це розмовляють, то поясніть, що це малоймовірно, але в разі чого, то у вас є чіткий план дій.

Поясніть наочно слово «малоймовірно», щоб дитина вас зрозуміла. Висипте манну крупу або мак у велику миску, покажіть одну зернинку і скажіть, що «малоймовірно» — це, як зернинку розрізати навпіл.

Перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення;

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах.

Непритомність — раптова короткочасна втрата свідомості, що пов'язана з дефіцитом кровопостачання головного мозку внаслідок серцевої та дихальної недостатності.

Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання

Причинами ураження органів дихання можуть бути: стороннє тіло в носі, у дихальних шляхах, потоплення, отруєння чадним, побутовим та вихлопними автомобільними газами.

Опік - гостре ураження шкірних покривів і тканин під ними. Травма трапляється від опромінення, ураження електричним струмом, хімічними засобами, після температурного впливу. Вдома найчастіше трапляються опіки окропом. Якщо це сталося, діяти треба негайно, оскільки від цього залежить глибина і площа ураження, а також термін відновлення.

Перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини.

При підозрі на обмороження потерпілого необхідно доставити у тепле, опалюване приміщення. Обережно зняти мокрий одяг і взуття. Якщо взуття не знімається — його слід розрізати.

Дія електричного струму спричинює місцеві і загальні порушення в організмі. Залежно від стану потерпілого (ступінь вологості шкіри, втома, виснаження тощо), сили і напруги струму місцевими проявами можуть бути втрата чутливості, опіки тканин у місцях виходу і входу електричного струму, глибокі опіки шкіри; загаль­ними проявами — запаморочення, судоми, зомління, послаблення серцевої діяль­ності, непритомність, короткочасна втрата пам'яті, головний біль тощо.

Будь-яка кровотеча є небезпечною для людини: зменшення кількості крові, що циркулює, зумовлює погіршення діяльності серця і недостатнє постачання кис­ню до життєво важливих органів (мозок, печінка, нирки, легені).

Залежно від того, яка судина кровоточить, розрізняють капілярну, венозну та артеріальну кровотечі. При зовнішній капілярній кровотечі кров виділяється рів­номірно зі всієї рани; при венозній кровотечі — витікає рівномірним струменем, має темно-вишневе забарвлення (якщо пошкоджено крупну вену, струмінь крові може пульсувати у ритм диханню); при артеріальній кровотечі кров має яскраво-червоний колір, б'є сильним уривистим струменем (фонтаном), викиди крові від­повідають ритму серцевих скорочень.

Будь-яка кровотеча є небезпечною для людини: зменшення кількості крові, що циркулює, зумовлює погіршення діяльності серця і недостатнє постачання кис­ню до життєво важливих органів (мозок, печінка, нирки, легені).

Залежно від того, яка судина кровоточить, розрізняють капілярну, венозну та артеріальну кровотечі. При зовнішній капілярній кровотечі кров виділяється рів­номірно зі всієї рани; при венозній кровотечі — витікає рівномірним струменем, має темно-вишневе забарвлення (якщо пошкоджено крупну вену, струмінь крові може пульсувати у ритм диханню); при артеріальній кровотечі кров має яскраво-червоний колір, б'є сильним уривистим струменем (фонтаном), викиди крові від­повідають ритму серцевих скорочень.