Карати чи не карати?!...
Всім відомо, що з віком характер і поведінка дитини змінюється. Бувають ситуації, коли малюк у віці 3-5-ти років стає неслухняним і некерованим. У цей момент більшість батьків вдаються до крайніх методів – фізичних покарань.
3 способи лояльного покарання дитини
Як карати дитину
Педагоги і психологи постійно нагадують батькам про шкоду і наслідки фізичних покарань, тому застосовувати їх не рекомендується.
Щоб впливати на дитину і на її поведінку, варто застосовувати лояльні методи покарання.
Позбавлення задоволення
Один з найбільш лояльних методів покарання для дитини - це позбавлення задоволення.
Якщо дворічний малюк дозволяє собі бити маму, перебуваючи у неї на руках, то робить він це для того, щоб з'ясувати можна чи не можна. Отримавши черговий удар від дитини, мама повинна поставити дитину на підлогу і строго сказати - «Не можна», щоб дитина зрозуміла, що якщо ще раз вдарить маму, то буде позбавлена задоволення - знаходитися в обіймах мами.
Караючи малюка, будьте об'єктивні, стежте за тим, щоб покарання було пропорційно провини, яку здійснила дитина.
Недолік уваги
Будь-яка дитина важко переносить, коли батьки ігнорують її, позбавляючи уваги і батьківської ласки, тому застосовувати ці методи потрібно дуже обережно. Такий спосіб покарання може бути застосовано, якщо ваш малюк влаштував істерику, залиште малюка одного в кімнаті і перестаньте з ним розмовляти, поки він не заспокоїться. Залишити дитину одну можна тоді, коли було здійснено якийсь поганий вчинок. Покажіть дитині, що ви гнівайтесь на неї, але то покарання не повинно тривати довго. Поговоріть з дитиною, розкажіть, що саме вас засмутило в її поведінці, скажіть, що більше не будете сердитися на малюка, якщо він більше не буде так чинити.
Пам'ятайте, батькам не можна позбавляти дитину уваги надовго, дитина може затаїти образу на батьків.
Тимчасовий арешт
За вчинений проступок посадіть дитину на стілець, розміщений в кутку кімнати, не дозволяйте малюку вставати зі стільця протягом 5-ти хвилин, залиште її наодинці.
Пам'ятайте, що покарання не повинно тривати довго, 5-ти хвилин буде достатньо для того, щоб дитина заспокоїлася і задумалася про свою поведінку і причини, через які їй довелося понести покарання.
Правила покарання
1. Покарання має відповідати провині. Не можна на всі провини застосовувати одне покарання.
2. Покарання немає шкодити здоров'ю — ані психічному, ані фізичному. Воно має бути корисним.
3. Якщо є сумніви щодо покарання — не карайте. Навіть якщо ви зрозуміли, що занадто довірливі, та поступливі, м'які та нерішучі. Ніякої профілактики, ніяких покарань «про всяк випадок»!
4. За один раз — одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків було скоєно декілька, одне за все,– а не по одному за кожен вчинок.
5. Краще не карати, аніж карати із запізненням.
6. Покарали — пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі провини — ані слова. Не заважайте дитині почати життя з початку.
7. Без принижень. Хоч би що сталося, хоч би якою була провина, дитина не має сприймати покарання як вашу перемогу над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви несправедливі, то покарання не допоможе, а зашкодить.
8. Дитина не має боятися покарання, вона не має боятися вашого гніву, вона має боятися засмутити вас.
