- Порада найголовніша – хвалимо при людях, сваримо наодинці!
- Важливо пам'ятати – сваримо не дитину, а неправильні вчинки! Помилятися – це нормально. Головне – щоб малюк усвідомлював, що провина не змінить ставлення батьків до нього.
- Не «атакуємо» дитину усією сім'єю! Таким чином у дитини не формуватиметься страх, що вона одна проти всього світу.
- Не жаліємо відразу, якщо насварив батько, зберігаємо нейтралітет, хоча б певний проміжок часу. Порушуючи це правило, ми ніколи не створимо авторитет кожного з батьків перед дитиною.
- Питайте думки дитини стосовно питань, що торкаються всієї вашої сім'ї: що приготувати на вечерю, як цікавіше провести вихідний день, які меблі обрати в квартиру тощо. Дозволяйте їй відчувати, що її думка важлива!
- Створіть та підтримуйте в родині традицію успішних переговорів. Запитуйте дитину, що саме вона відчуває, коли приймає участь в прийнятті рішень поряд з дорослими, прислухайтеся до її аргументів, тим самим привчаючи її пояснювати, аналізувати та переконувати.
- Не забувайте нагадувати нашим діткам про те, як сильно любите їх!
- Розділяйте ставлення до своєї дитини і окремо ставлення до її вчинків. Не можна закривати очі на провину дитини тільки тому, що вона – ваша, як і не можна розлюбити її тільки тому, що вона допустила помилку.
- Обговорюйте з дитиною її реальні здобутки та досягнення, а також почуття і емоції, які викликав у неї процес отримання результатів, запитуйте, що було найважчим і чи схотіла б вона пройти випробування ще раз.
- Якомога частіше хваліть дитину за дрібниці, заохочуйте продовжувати в такому ж дусі, при цьому пояснюючи, що саме вона зробила добре. Використовуйте в розмові приємні означення, що означають гарну поведінку: "розумний хлопчик", "охайна дівчинка", "мамина помічниця", "сміливий воїн", тощо.
- Якщо дитина образилася на вас, не соромтеся просити в неї пробачення і нагадайте, як сильно ви її любите. Батьки, котрі здатні вибачитися перед дитиною, виховують у неї повагу, а стосунки в сім’ї стають щирими і довірливими.
- Важливо, щоб дитина вміла обходитися з грошима: витрачати їх, накопичувати, економити, отримувати радість від покупок, відноситися відповідально до бюджету сім’ї, розуміти, що гроші треба заробити і т.д. Таким чином, коли дитина виросте, вона вмітиме заробляти гроші, бережно до них відноситися та забезпечувати власну сім'ю.
